Поліграф у держорганах України: поліція, ЗСУ, БЕБ, прокуратура — де тестують і за якими правилами

Коротко про головне

• У державному секторі застосування поліграфа врегульовано детальніше, ніж у приватному бізнесі.
• Скрізь діє принцип добровільності: тестування проводиться за згодою особи.
• Найсуворіший режим захисту результатів встановлено для Бюро економічної безпеки.
• Обладнання має відповідати національному стандарту ДСТУ 8692:2016.
• Відмова кандидата не є правопорушенням, але може вплинути на рішення органу щодо призначення.

Тут криється парадокс, про який мало хто замислюється.

Приватна компанія, яка перевіряє бухгалтера на поліграфі, діє в правовій сірій зоні: жоден закон їй цього не дозволяє і жоден прямо не забороняє. А державний орган, який тестує кандидата на службу, має письмову інструкцію, затверджений порядок, вимоги до обладнання і чіткі правила поводження з результатами.

Тобто найдетальніше врегульована саме та частина ринку, про яку найменше пишуть.

Розберемо, де в Україні тестування на поліграфі передбачено нормативно, за якими правилами воно відбувається — і що з цього корисно знати людині, яка збирається на державну службу.

Зведена таблиця

Чому в держсекторі поліграф врегульовано краще, ніж у бізнесі

Причина проста: держава спочатку врегулювала те, що стосується її самої.

Коли орган запроваджує психофізіологічні дослідження для власного персоналу, він змушений відповісти на незручні питання. Хто проводить? На якому приладі? Хто побачить результат? Скільки він зберігатиметься? Що буде, якщо людина відмовиться?

Приватний ринок ці питання може не ставити — і часто не ставить. Держава мусила. Саме тому відомчі накази — це найдетальніший опис того, як має бути влаштована перевірка на поліграфі в Україні. І приватним замовникам варто дивитися саме на них як на орієнтир.

Національна поліція

Що каже закон

Частина 2 статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює: громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Ключові два слова

«За їхньою згодою». Це не декоративне формулювання — воно вбудоване безпосередньо в текст закону.

Тестування на поліграфі не є безумовно обов’язковим етапом вступу на службу. Закон описує його як процедуру, що відбувається за згодою кандидата.

Що це означає для кандидата на практиці

Формально — ви маєте право не погоджуватися. Фактично — ви конкуруєте з іншими кандидатами, і рішення про призначення ухвалює орган.

Це та сама межа між правом і наслідком, яку ми докладно розбирали в матеріалі про відмову від поліграфа на роботі: відмова не є правопорушенням, але й не є нейтральною для вашої кандидатури.

Збройні Сили та Міністерство оборони

Наказом Міністерства оборони України від 14 квітня 2015 року № 164 затверджено Інструкцію з організації та проведення психофізіологічного дослідження персоналу із застосуванням поліграфа у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України.

Це один із перших повноцінних відомчих документів у цій сфері. Він регламентує організацію дослідження, порядок його проведення і роботу з персоналом.

Бюро економічної безпеки — найсуворіший режим у країні

Це найцікавіший розділ, і ось чому.

Наказом директора Бюро економічної безпеки України від 26 жовтня 2021 року № 26 затверджено Порядок проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа у роботі БЕБ. У ньому встановлено три правила, яких немає більше практично ніде:

1. Доступ до результатів — виключно у Директора Бюро

Не в керівника підрозділу. Не в кадрової служби. Не в безпосереднього начальника. Результати психофізіологічного опитування працівника БЕБ є доступними виключно Директору Бюро економічної безпеки України.

2. Обов’язкове знищення через сім днів

Результати підлягають обов’язковому знищенню через сім днів після проведення опитування. Не «зберігаються до потреби», не «архівуються» — знищуються.

3. Заборона копій

Забороняється виготовлення та збереження копій результатів психофізіологічного опитування.

Чому це має бути еталоном і для приватного ринку

Погляньте на ці три норми очима людини, яка проходить перевірку.

Найбільший страх респондента — не сам тест. Це питання «а хто це потім прочитає і де воно спливе через три роки». Дані про ваші фізіологічні реакції на болючі теми — це чутлива інформація, і вона нікуди не зникає, якщо її не знищити свідомо.

БЕБ відповів на це питання максимально жорстко: вузьке коло доступу, короткий строк, заборона копій.

А тепер поставте те саме питання приватному виконавцю: хто отримає доступ до мого висновку і скільки він зберігатиметься? Якщо у відповідь ви чуєте «ну ми ж професіонали, у нас конфіденційність» — це не відповідь. Відповідь — це конкретні особи і конкретний строк, зафіксовані в договорі.

Держава показала, як має виглядати нормальний стандарт. Приватному ринку є куди рости.

УДО, розвідувальні органи, прокуратура

Управління державної охорони

Наказом УДО від 9 лютого 2021 року № 95 затверджено Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в Управлінні державної охорони України.

Розвідувальні органи

Закон України «Про розвідку» передбачає, що перед призначенням на посаду в розвідувальному органі особа — а у визначених актами розвідувального органу випадках і чинний співробітник — проходить психофізіологічне дослідження із застосуванням технічних засобів фіксації реакцій людини.

Тут звертає на себе увагу формулювання: не «поліграф», а «технічні засоби фіксації реакцій людини». Юридично коректніше, бо описує суть методу, а не торговельну назву приладу.

Органи прокуратури

Для проведення досліджень в органах прокуратури використовується поліграф, який відповідає вимогам ДСТУ 8692:2016, має декларацію про відповідність і висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи України. Використання приладів, що цим вимогам не відповідають, заборонено.

Історична ремарка

Одним із перших відомчих актів у цій сфері був наказ Міністерства доходів і зборів України від 2 серпня 2013 року № 329, яким затверджувалася Інструкція щодо застосування комп’ютерних поліграфів. Сам орган давно ліквідовано, але документ показує, що відомча регламентація поліграфа в Україні почалася задовго до появи національного стандарту.

Наскрізна вимога — ДСТУ 8692:2016

Що це

15 листопада 2016 року в Україні набув чинності національний стандарт ДСТУ 8692:2016 «Поліграфи. Технічні умови» — його затверджено наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» № 378.

Стандарт вперше чітко визначив, що саме за технічними критеріями слід вважати поліграфом: які канали реєстрації повинен мати прилад.

Що стандарт регулює насправді

І тут потрібна точність, бо навколо цієї теми накопичилося багато плутанини.

ДСТУ 8692:2016 регулює прилад. Не фахівця, не методику, не якість інтерпретації даних.

Це технічні умови до обладнання — приблизно як стандарт на медичне обладнання. Він гарантує, що прилад вимірює те, що має вимірювати, і робить це коректно. Він нічого не говорить про людину, яка цей прилад тримає в руках.

Чому «сертифікований прилад» ≠ «якісна перевірка»

Сертифікований томограф не гарантує правильного діагнозу — діагноз ставить лікар. Так само сертифікований поліграф не гарантує коректного висновку: висновок робить поліграфолог.

Тому в держорганах вимога до обладнання завжди йде разом із вимогами до порядку проведення дослідження і до підготовки фахівця. Одне без іншого не працює.

Чесна ремарка

Навколо самого стандарту у професійній спільноті України точиться дискусія — окремі фахові об’єднання публічно вказували на його недоліки. Це нормальна ситуація для галузі, що розвивається, і ще одна причина не робити з ДСТУ єдиного аргументу на користь виконавця.

Докладніше про те, як оцінювати фахівця за сукупністю критеріїв, — у матеріалі про вибір поліграфолога.

Чи можна відмовитися, якщо ви кандидат на держслужбу

Коротко: так, і це не тягне за собою відповідальності.

Закон «Про Національну поліцію» прямо говорить про згоду. Відомчі порядки інших органів так само побудовані на добровільній основі — примусове психофізіологічне дослідження суперечило б статті 28 Конституції України.

Але тут варто розділяти дві речі, які часто змішують:

• Правові наслідки відмови — їх немає. Це не злочин, не проступок, не підстава для відповідальності.
• Кадрові наслідки — можливі. Орган ухвалює рішення про призначення на власний розсуд і в межах конкурсу.

Ця різниця детально розібрана в окремій статті про відмову від поліграфа.

Що досліджують на скринінгу в держорганах

Не будемо публікувати конкретних формулювань — по-перше, вони різняться від органу до органу, по-друге, розкриття точних питань компрометує методику і шкодить сумлінним кандидатам.

Але категорії тем не є таємницею:

• достовірність відомостей, поданих у документах і анкеті;
• приховані джерела доходів і майнові зобов’язання;
• вживання наркотичних речовин;
• зв’язки, що можуть створювати конфлікт інтересів;
• корупційні ризики;
• обставини, які можуть використати для тиску на особу.

Загальний принцип той самий, що й у приватній перевірці: дослідження стосується конкретних фактів із минулого, які збереглися в пам’яті людини. Не думок, не намірів, не поглядів. Про це докладніше — у матеріалі про питання на перевірці.

Як підготуватися до вступного тестування

Це та частина, заради якої більшість людей і читає такі статті. Тож по суті.

Що робити напередодні

Виспатися. Поїсти. Не намагатися «підготуватися» психологічно — саме спроби налаштуватися зазвичай і створюють зайву напругу.

Медичні обмеження

Є стани, за яких дослідження не проводиться або проводиться з обережністю: серцево-судинні захворювання у стадії загострення, психічні розлади, вагітність, сильне виснаження, прийом препаратів, що змінюють фізіологічні реакції.

Про це треба сказати заздалегідь, а не мовчати. Повний перелік — у матеріалі про протипоказання.

Чому «лайфхаки з інтернету» гарантовано зашкодять

Заспокійливе, дихальні схеми, кнопка в черевику, «не думати про брехню» — усе це не працює, зате чудово фіксується. Виявлена протидія — це не нейтральний результат. Це найгірше, що може статися з чесною людиною на держскринінгу: ви нічого не приховували, але тепер маєте зафіксовану спробу вплинути на дослідження.

Розбір усіх популярних методів — у статті «Чи можна обдурити поліграф».

Хвилювання — це нормально

Найпоширеніший страх: «я нічого не приховую, але так нервуватиму, що прилад вирішить, ніби я брешу».

Хвилювання є в усіх, і фахова методика це враховує. Докладно — у матеріалі про вплив хвилювання на результат.

Пробна перевірка як спосіб зняти тривожність

Частина людей перед вступним тестуванням проходить самоперевірку — добровільне дослідження на власне замовлення.

Скажемо чесно, для чого це працює і для чого — ні.

Не працює як спосіб «підготуватися до питань». Питання в держоргані будуть іншими, і вгадати їх неможливо.

Працює як спосіб зняти невідомість. Більшість тривоги перед процедурою — це страх незнайомого: як виглядає прилад, що відчуваєш із датчиками, скільки це триває, що взагалі відбувається. Коли людина вже проходила дослідження, цей шар страху зникає, і на вступне тестування вона йде спокійніше.

Результат вашої приватної перевірки залишається у вас — до держоргану він не передається.

Чим приватна перевірка відрізняється від державної

Головна відмінність — в останніх двох рядках. У держоргані ви не обираєте ні фахівця, ні питання. У приватній перевірці — обираєте і те, і те.

Часті запитання

Чи обов’язковий поліграф при вступі в поліцію? Частина 2 статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» описує тестування як таке, що проводиться за згодою кандидата. Юридично примусити вас не можуть. Рішення ж про призначення орган ухвалює на власний розсуд у межах конкурсу.

Чи можна пройти поліграф заздалегідь, щоб підготуватися? Пройти можна — це називається самоперевірка. Але вона не готує до конкретних питань, бо їх неможливо вгадати. Вона знімає страх перед самою процедурою — це реальна, хоч і скромніша, користь.

Чи передадуть результати приватної перевірки в держорган? Ні. Приватне дослідження проводиться за договором із вами, і висновок належить вам. Передати його комусь можете тільки ви самі.

Що буде, якщо відмовитися? Правових наслідків немає: відмова не є правопорушенням. Кадрові наслідки можливі — рішення за органом.

Скільки триває державний скринінг? Залежить від органу і кількості тем. Для орієнтиру: фахова перевірка з передтестовою бесідою і обробкою даних — це не двадцять хвилин, а щонайменше кілька годин.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Перед ухваленням рішень щодо вступу на державну службу звіряйте норми з чинними редакціями актів.